повноваження поліції
1Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
2Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …
3акредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати кому небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати кого небудь дипломатичним представником в іншій державі. 3) Надавати повноваження журналістам та… …
4легітимація — ї, ж., юр. 1) Визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2) Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей. 3)… …
5влада — и, ж. 1) Право керувати державою, політичне панування. 2) Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. •• Викона/вча вла/да одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів,… …
6дискреційний — а, е. Той, що діє за власним розсудом. •• Дискреці/йна вла/да право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Дискреці/йна полі/тика політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення …
7мандаторій — Мандатор, мандаторій: особа, яка має повноваження (мандат) до виконування якоїсь функції; тут: фільварковий функціонер (в Австрії до 1848 р.), який під державним контролем здійснював адміністративну владу над підданими селянами [44 1] тут:… …
