плавити
1плавити — ПЛАВ|ИТИ (2*), ЛЮ, ИТЬ гл. Плавить (о металле): ожо немчичь дасть серебро плавити. дати емѹ кѹна смоленьска˫а ѿ гривны. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); кузнеци бо что обетшаное поновити хотѧще. разливаю(т) и плавѧ(т) в (г)орнилѣ. ти тако… …
2плавити — I влю, виш; мн. пла/влять; недок., перех. 1) Перетворювати тверді тіла (метал, скло і т. ін.) в рідкі, нагріваючи їх до високої температури. 2) Нагріваючи що небудь, робити його рідким або м яким; розтоплювати. Плавити віск. II влю, виш; мн.… …
3плавити — [пла/виетие] а/ўл у, виеш, а/ўл ат ; нак. а/ў, а/ўтеи …
4плавити — 1 дієслово недоконаного виду розтоплювати плавити 2 дієслово недоконаного виду сплавляти діал …
5дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы …
6нѣмьчичь — НѢМЬЧИЧ|Ь (66), А с. Чужеземец, преимущественно германского происхождения: а бѹдѣте винъватъ немчицю рѹсинъ. а ѿимьть кнѧзѣ все женѹ и дѣти. ѹ холъпство. пѣрвоѥ платити ѥмѹ латинину а потомь кнѧзю Гр 1229, сп. А (смол.); рѹсинѹ же не лзѣ имати… …
7виплавляти — я/ю, я/єш, недок., ви/плавити, влю, виш; мн. ви/плавлять; док., перех. Одержувати метал із руди способом плавлення …
8переплавляти — I я/ю, я/єш, недок., перепла/вити, влю, виш; мн. перепла/влять; док., перех. 1) Плавленням перетворювати в інші вироби. 2) перен. Переробляти різні елементи в щось однорідне. 3) Плавити все чи багато чого небудь. II я/ю, я/єш, недок.,… …
9плавлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до плавити I. 2) у знач. прикм. Вигот. шляхом плавлення …
10плавлення — я, с. Дія за знач. плавити I і стан за знач. плавитися. •• Температу/ра пла/влення температура, за якої речовина плавиться. То/чка пла/влення температура плавлення при нормальному тискові …
- 1
- 2
