петляти
1петляти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.). || Бути розташованим по звивистій лінії; мати вигини, закрути, завороти (про шлях, річку і т. ін.). || Іти, бігти не по прямій… …
2петляти — дієслово недоконаного виду розм …
3запетляти — я/ю, я/єш, док., розм. Почати петляти, рухатися звивисто, петляючи. || перен. Почати плутати, ухилятися від прямої відповіді …
4кружляти — я/ю, я/єш, недок. 1) неперех. Рухатися навколо кого , чого небудь, описуючи кола. || по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. || перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. || перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.) …
5петлювати — ю/ю, ю/єш, недок., діал. Петляти …
6попетляти — я/ю, я/єш, док., розм. 1) неперех. Петляти якийсь час. 2) у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін., неперех. Пролягти, бути розташованим із вигинами в різних напрямках. 3) перех. Заплутати (сліди) …
7звиватися — I (про дорогу, річку тощо мати вигини, зиґзаґи), вигинатися, витися, петляти, зміїтися, крутитися, у[в]виватися II ▶ див. борсатися, корчитися, кружляти I …
8плутатися — I (говорити нелогічно, нечітко), збиватися, збитися, плутати, петляти; плавати (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить) II ▶ див. блукати 2), блукати 3), паморочитися, спотикатися 1) …
9запетляти — дієслово доконаного виду почати петляти розм …
