першорядний
1першорядний — а, е. 1) Який є головним, основним у чому небудь, для чогось; найважливіший. || Найголовніший, особливий за значенням. 2) розм. Те саме, що першокласний …
2першорядний — (який є головним у чому н.), основний, найважливіший, найголовніший …
3першорядний — прикметник …
4першорядність — ності, ж. Абстр. ім. до першорядний …
5першорядно — Присл. до першорядний …
6головний — 1) (який має найбільше значення), найголовніший, найважливіший, основний, чільний, провідний, перший, найперший, щонайперший, першорядний, центральний, фундаментальний, ґенеральний, маґістральний, стрижневий, кардинальний, ключовий, передній,… …
7прекрасний — I (який задовольняє найвищі вимоги, вирізняється надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), чудовий, досконалий, довершений, відмінний, незрівнянний, неперевершений, ідеальний, блискучий, першорядний, знаменитий,… …
