перечити
1перечити — чу, чиш, недок. 1) Заперечуючи що небудь, не погоджуватися з кимсь, протидіяти чомусь. || Заважати кому , чому небудь. || Протистояти кому , чому небудь. 2) розм. Те саме, що суперечити …
2перечити — дієслово недоконаного виду …
3перечення — я, с. 1) Дія за знач. перечити. 2) муз.Суперечність між звуком натурального ступеня в одному голосі та його альтерованою зміною в іншому голосі. 3) муз. Прийом голосоведення, коли у різних голосах двох суміжних акордів зустрічаються звуки одного… …
4суперечити — чу, чиш, недок. 1) Не погоджуватися з ким небудь; перечити. || Заважати кому небудь у чомусь. 2) Не відповідати чому небудь, бути несумісним з чимсь, містити суперечність. •• Супере/чити [само/му] собі/ висловлювати протилежні думки, погляди на… …
5заперечувати — заперечити (що, кому не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку), суперечити (кому), перечити (кому); опротестовувати, опротестувати, оспорювати, оспорити (висловлювати іншу, протилежну точку зору); спростовувати, спростувати,… …
6контрувати — рую, руєш, Рс. 1. Гальмувати (при їзді на велосипеді). 2. Перечити, суперечити …
7перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… …
