переміщати
41відганяти — я/ю, я/єш, рідко відго/нити, ню, ниш, недок., відігна/ти, віджену/, жене/ш; мин. ч. відігна/в, гна/ла, гна/ло; док., перех. 1) Силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого , чого небудь. || Переміщати, захопивши що небудь своєю течією …
42відгортати — а/ю, а/єш, недок., відгорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Відкидати, відсувати що небудь руками або за допомогою знаряддя. || з чого, від чого. Переміщати в звичайне положення (волосся, коси тощо). 2) Відхиляти край одягу, завіси й т. ін. || …
43віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… …
44віддимати — і віддува/ти, а/ю, а/єш, недок., відду/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дмухаючи, усувати, переміщати що небудь. Віддувати попіл. 2) Робити опуклим, округлим; випинати (про губи, щоки й т. ін.) …
45відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… …
46відсувати — а/ю, а/єш і відсо/вувати, ую, уєш, недок., відсу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Соваючи, переміщати що небудь в інше місце. || Віддаляти. 2) Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку. || Відкривати що небудь засунуте. || Витягати що небудь,… …
47відтягати — а/ю, а/єш і відтя/гувати, ую, уєш, недок., відтягти/ і відтягну/ти, ягну/, я/гнеш, док., перех. 1) Тягнучи кого , що небудь поверхнею чогось, переміщати, пересувати в інше місце. || Переборюючи опір, насильно відводити когось від кого , чого… …
48відхиляти — я/ю, я/єш і відхи/лювати, юю, юєш, недок., відхили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. 1) Переміщати, відводити що небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. || Відтягати назад своєю вагою. || Трохи відчиняти (двері, кватирку тощо);… …
49возити — вожу/, во/зиш, недок., перех. 1) Переміщати, пересувати, доставляти кого , що небудь машиною, возом і т. ін. 2) Волочити, тягати що небудь …
50волочити — очу/, о/чиш, недок., перех. 1) Тягти кого , що небудь поверхнею чого небудь. || Нести на собі що небудь важке або великого розміру, що звичайно торкається землі. || Ледве пересувати (чоботи тощо). 2) розм. Силоміць (або переконавши) вести кого… …
