передня частина

  • 1те ліга передня — гы ьой, ж. Св. Передня частина підводи …

    Словник лемківскої говірки

  • 2пришва — (передня частина чобота, що прикриває ступню), головка …

    Словник синонімів української мови

  • 3гнаткы — передня частина саней …

    Лемківський Словничок

  • 4передок — дка/, ч. 1) розм. Те саме, що перед 1). 2) Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. || Передні колеса разом із віссю та голоблями. || Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін. || Передня частина деяких сільськогосподарських машин. || рідко …

    Український тлумачний словник

  • 5чоло — а/, с. 1) Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. || перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого небудь. •• Чоло/м [тобі/, вам і т. ін.] а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі; б) (ритор.) уживається на знак вдячності кому , чому… …

    Український тлумачний словник

  • 6перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… …

    Український тлумачний словник

  • 7груди — е/й, мн. 1) Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджено душевні переживання. 2) Молочні залози жінки. 3) Верхня передня частина одягу …

    Український тлумачний словник

  • 8ніс — но/са, ч. 1) Орган нюху у вигляді виступу над ротом із дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Витикати носа. Водити за ніс. Дерти носа. •• Лиша/ти з но/сом обдурювати кого небудь. Сідлоподі/бний ніс деформація носа, яка… …

    Український тлумачний словник

  • 9носок — ска/, ч. 1) Зменш. до ніс 1), 2). 2) Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. •• На носка/х спираючись на передню частину ступні. 3) Передня частина багатьох предметів. 4) перев. мн. носки/, ів. Те саме, що шкарпетки …

    Український тлумачний словник

  • 10притвор — у, ч. 1) Передня частина церкви за папертю. || заст. Передня частина будь якого приміщення; передпокій, прихожа. 2) діал., рідко. Те, чим причиняється, закривається що небудь; засув …

    Український тлумачний словник