-
1 патрулирование
патрулӣ кардани, посбонӣ кардани -
2 патрулировать
патрулӣ кардан -
3 патруль
патрул, дастаи посбонон -
4 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
5 патрулирование
с (по знач. гл. патрулировать) патрулӣ кардан(и), посбонӣ кардани(и) -
6 патрулировать
несов. кого-что и без доп. патрулӣ (посбонӣ) кардан -
7 патрулироваться
несов. страд. патрулӣ (посбонӣ) карда шудан
См. также в других словарях:
патрул — същ. обиколка, тур, инспекция същ. патрулиране, наблюдаване, наблюдение същ. страж, стража, пост, караул, пазач, часовой … Български синонимен речник
патрул — (патрулыр, патрулхэр) патруль Дзэм щыщэу плъакIо агъакIорэр ары Патрулэу агъэкIуагъ Патрулмэ аIукIагъ … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
Дза Патрул Ринпоче — Первый Патрул Ринпоче (Патрул Орджен Джигме Чоки Вангпо, англ. Patrul Rinpoche), (1808 1887), учитель традиции Ньингма. Родился в Дзачуке, районе Кхама, и был признан тулку Палге Самтена Пхунцока, жившего здесь прежде. Позднее Додрупчен… … Википедия
патрулирование — патрул ирование, я … Русский орфографический словарь
патрулированный — патрул ированный; кратк. форма ан, ана … Русский орфографический словарь
патрулировать — патрул ировать, рую, рует … Русский орфографический словарь
патрулироваться — патрул ироваться, руется … Русский орфографический словарь
патрулирование — патрул/ир/ова/ни/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь
патрулировать(ся) — патрул/ир/ова/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
Ньингма — Статуя Падмасамбхавы в монастыре Хемис. Ладак. Ньингма (транслитерация: (bKa ) rNying ma) одна из четырёх школ тибетского буддизма. «Ньингма» в переводе дословно «школа старых переводов». Ньингмапинцы счи … Википедия
патруль — 1. патруль, патрули, патруля, патрулей, патрулю, патрулям, патруль, патрули, патрулём, патрулями, патруле, патрулях 2. патруль, патрули, патруля, патрулей, патрулю, патрулям, патруля, патрулей, патрулём, патрулями, патруле, патрулях (Источник:… … Формы слов
