паралёт
21паралітература — іменник жіночого роду …
22паралітик — іменник чоловічого роду, істота …
23паралітичка — іменник жіночого роду, істота розм …
24паралітичний — прикметник …
25паралітично — прислівник незмінювана словникова одиниця …
26паралізований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до паралізувати. || паралізо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який перебуває в стані паралічу. || у знач. ім. паралізо/ваний, ного, ч., паралізо/вана, ної, ж. Людина, що перебуває в стані паралічу …
27паралітичний — а, е. Прикм. до параліч. || Такий, що стосується паралічу, виникає внаслідок паралічу; паралізований. •• Параліти/чний на/пад епілептиформний напад, що супроводжується розвитком перехідних парезів і паралічів …
28паралічний — а, е. 1) Прикм. до параліч. 2) Хворий на параліч. Паралічна рука. || у знач. ім. пара/лічний, ного, ч.; пара/лічна, ної, ж. Людина, хвора па параліч …
29паралізуватися — у/ється, недок. і док. 1) Доходити до стану паралічу. 2) перен. Ставати бездіяльним, нездатним на рух, дію, вчинки і т. ін. 3) тільки недок. Пас. до паралізувати 2) …
30параліжуваний — на, не, Пр. Паралізований; який перебуває в стані паралічу …