охолонути
1охолонути — ну, неш; мин. ч. охоло/в, о/ла, о/ло і охоло/нув, о/нула, о/нуло; док. 1) Стати холодним або холоднішим. 2) перен. Утратити початкову силу вияву (про почуття, бажання і т. ін.). || Утратити інтерес до кого , чого небудь; стати байдужим до кого ,… …
2охолонути — 1) (утратити інтерес до кого / чого н.), прохолонути, розхолодитися, розхолоджуватися, остиг(ну)ти, остигати, охолодіти Пор. збайдужіти 2) див. завмерти 2) …
3охолонути — дієслово доконаного виду …
4охолонути — лону, неш, Пт. Стати холоднішим, втратити інтерес до кого , чого небудь; стати байдужим до кого небудь. А мій милий охлад до мня і не вказуєся …
5озиміти — охолонути …
6захолонути — і рідко захоло/ти, о/ну, о/неш; мин. ч. захоло/нув, о/нула, о/нуло і захоло/в, ла, ло; док. 1) Втративши тепло, стати холодним; охолонути. 2) Загуснути, стати твердим від охолодження; застигнути. 3) розм. Перетворитися на лід (про рідину). 4)… …
7збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …
8охолодіти — і/ю, і/єш, док., розм., рідко. Те саме, що охолонути 1), 2) …
9охололий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до охолонути 1), 2) …
10прохолонути — і рідко прохоло/ти, о/ну, о/неш; мин. ч. прохоло/нув, нула, нуло і прохоло/в, ло/ла, ло/ло; док. Те саме, що охолонути 1), 2) …
- 1
- 2
