офіцерський

  • 21Шинкарь, Николай Ларионович — Николай Ларионович Шинкарь Дата рождения 6 мая 1890(1890 05 06) Дата смерти 16 ноября 1920(1920 11 16) (30 лет) Принадлежность …

    Википедия

  • 22драбант — а, ч., заст. 1) Охоронець можновладної особи або солдат, що охороняє командувача. 2) Офіцерський денщик у козацьких військах. 3) Учений манежний кінь …

    Український тлумачний словник

  • 23корнет — I а, ч. У царській армії – перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий. II а, ч. Духовий мідний музичний інструмент типу вкороченої труби …

    Український тлумачний словник

  • 24осавул — а, ч., іст. 1) Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно військових посад в Україні в 17 18 ст. Генеральний осавул. 2) Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії. 3) рідко. Те саме, що осавула 1) …

    Український тлумачний словник

  • 25підосавул — а, ч., іст. Офіцерський чин в козачих військах російської армії …

    Український тлумачний словник

  • 26прем'єр-майор — а, ч. У царській армії – другий штаб офіцерський чин, що відповідав підполковнику, а також особа, що мала цей чин …

    Український тлумачний словник

  • 27ротмістр — а, ч. У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії, а також в деяких ін. європейських країнах – офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті та інших військах; офіцер у такому чині …

    Український тлумачний словник

  • 28секунд-майор — а, ч. У російській армії 18 ст. – офіцерський чин, наступний після чину капітана, а також особа, яка мала цей чин …

    Український тлумачний словник

  • 29старшина — I старш ина и, ж., збірн. 1) В Україні та Росії в 16 18 ст. – керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Генеральна старшина. 2) Взагалі привілейована верхівка. II старшин а и/, ч. 1) Старше військове звання сержантського складу української …

    Український тлумачний словник

  • 30хорунжий — жого, ч., іст. 1) Особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець. 2) У 17 18 ст. в Україні – особа, що входила до складу генеральної старшини й головним чином інспектувала військо, а також була охоронцем великого полкового і малого… …

    Український тлумачний словник