особливий
1особливий — а, е. 1) Який чимось вирізняється з поміж інших, не такий, як інші, не схожий на інші; незвичайний, винятковий. || Характерний лише для певного предмета, явища, певної особи і т. ін.; своєрідний, специфічний. || Який відзначається більшою, ніж… …
2особливий — [особли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …
3особливий — незвичайний [IV] …
4особливий — прикметник …
5балагула — особливий віз з напнутим від дощу і спеки полотном і з сидінням для людей; також: візник, що возить таким возом (доки не було залізниць, балагули з того жили, що їздили від міста до міста і перевозили людей) [V] …
6полива — (особливий склуватий стоп, яким покривають керамічні вироби), ґлазур; поливо, шкливо (олив яна полива) …
7вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …
8надзвичайний — а, е. 1) Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. || Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. •• Надзвича/йна ситуа/ція порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об єкті або… …
9Закарпатская область — укр. Закарпатська область русин. Подкарпатська област венг. Kárpátontúli terület рум. Regiunea Transcarpatia …
10абстиненція — ї, ж. 1) Повне утримання від вживання алкогольних напоїв, тютюну. 2) Особливий болісний стан алкоголіків і наркоманів після раптового та повного припинення вживання ними алкоголю або звичного наркотику; ломка …