опиратися
1опиратися — а/юся, а/єшся, недок., опе/ртися, опру/ся, опре/шся; мин. ч. опе/рся, лася, лося; док. 1) Те саме, що обпиратися I. 2) перен. Ґрунтуватися, базуватися на чому небудь; мати основою щось (про переконання, докази, дії і т. ін.). || Мати підтримку в… …
2опиратися — дієслово недоконаного виду …
3норовитися — влю/ся, ви/шся; мн. норовля/ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). || Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину) …
4огурятися — я/юся, я/єшся, недок., огу/ритися, рюся, ришся, док., діал. Опиратися, противитися …
5опертися — див. опиратися …
6опинатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Чинити опір, протидіяти кому , чому небудь; опиратися. 2) діал. Запинатися (див. запинатися II) …
7опирання — я, с. Дія за знач. опирати, опиратися …
8опір — I о/пору, ч. 1) Дія за знач. опиратися 3). Чинити опір. 2) Здатність протистояти, протидіяти кому , чому небудь, боротися, змагатися з кимось, чимось. 3) спец. Властивість, здатність чого небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила,… …
9опора — и, ж. 1) Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого , що небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2) спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі… …
10отягатися — а/юся, а/єшся і отя/гуватися, уюся, уєшся, недок., діал. 1) Відставати, затримуватися; не поспішати. || Опиратися, огинатися. 2) Зволікати, вагатися …
