одягнути
1одягнути — див. одягати …
2одягнути — див. одягати …
3одягнути — дієслово доконаного виду …
4понатягати — I а/ю, а/єш і понатя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Натягнути що небудь (про багатьох). || у сполуч. зі сл. шия. Витягати в якому небудь напрямку, випрямляти (про багатьох). || Натягнувши, закріпити багато чого небудь. Понатягати дроти на… …
5удрапувати — вую, вуєш, Пр. 1. Влаштувати в драперії, гарно одягнути, укласти мальовниче в фалди, укласти на спосіб драперії хвилясто, одягнути на чийсь спосіб. 2. Прибрати чиїсь риси характеру …
6Панграмма — (c греч. «все буквы») или разнобуквица  текст, использующий все или почти все буквы алфавита. Панграммы используются для демонстрации шрифтов, проверки передачи текста по линиям связи, тестирования печатающих устройств и т. п.… …
7одягнений — одя/гнутий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до одягти і одягнути …
8надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… …
9надягати — 1) = надягнути, надягти (що про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким …
10одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… …
- 1
- 2
