одержувати

  • 51діставала — и, ч. і ж., розм. Той, хто вміє що небудь купувати, одержувати, діставати, хто постійно займається цим …

    Український тлумачний словник

  • 52діставатися — стаю/ся, стає/шся; наказ. сп. дістава/йся; недок., діста/тися, а/нуся, а/нешся; наказ. сп., діста/нься; док. 1) Переходити в чиє небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати,… …

    Український тлумачний словник

  • 53добувати — а/ю, а/єш, недок., добу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. добу/в, добула/, добуло/; наказ. сп. добу/дь; док. 1) перех. Діставати, роздобувати кого , що небудь. || Заробляти працею. || Брати що небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось. || перен …

    Український тлумачний словник

  • 54довідуватися — уюся, уєшся, недок., дові/датися, аюся, аєшся, док. 1) про кого – що, зі спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого , що небудь; дізнаватися. || Дізнаватися про щось таємне, що приховується від інших; вивідувати. 2) до кого – чого.… …

    Український тлумачний словник

  • 55доодержувати — ую, уєш, недок., дооде/ржати, жу, жиш, док., перех. Додатково одержувати що небудь …

    Український тлумачний словник

  • 56дориватися — I а/ється, недок., дорва/тися, ве/ться, док., розм. Остаточно, до кінця рватися, зношуватися (про одежу, взуття і т. ін.). II а/юся, а/єшся, недок., дорва/тися, ву/ся, ве/шся, док., розм. Одержувати доступ до чогось дуже бажаного; накидатися на… …

    Український тлумачний словник

  • 57досягати — а/ю, а/єш, недок., досягти/ і досягну/ти, сягну/, ся/гнеш; мин. ч. дося/г, ла/, ло/; док., перех. і неперех. 1) Доходити, доїжджати до якого небудь місця, добиратися, діставатися куди небудь. || Доходити до кого , чого небудь, поширюватися до… …

    Український тлумачний словник

  • 58евристичний — а, е. Який дозволяє одержувати нові знання, виявляти невідомі раніше властивості, закономірності і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 59евристичність — ності, ж. Здатність одержувати нові знання, виявляти невідомі раніше властивості, закономірності; можливість використовуватися в одержанні нового знання …

    Український тлумачний словник

  • 60екстрактивний — а, е, хім. 1) Такий, що має властивості екстракту, стосується екстракції (у 2 знач.). 2) Одержаний шляхом екстрагування. •• Екстракти/вні речови/ни органічні небілкові речовини, які містяться в рослинних і тваринних тканинах і які можна… …

    Український тлумачний словник