огр
51огрітий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до огріти …
52огрітися — див. огріватися …
53огрів — у, ч. Нагрівання, обігрів …
54огріх — у, ч. 1) Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін. 2) перен. Недолік, хиба, помилка …
55огріти — [оугр’і/тие] , оугр і/йу, оугр і/йеиш …
56огріх — [о/гр іхіоугр’і/х] ху, м. (ў) ху, мн. хие, х іў …
57огріх — іменник чоловічого роду …
58ОГРЁХ. — Вост. сл. Образовано от гр^хъ в знач. «ошибка» …
59огрібати — а/ю, а/єш, недок., огребти/, бу/, бе/ш, док., перех. Те саме, що обгрібати …
60огрібач — а/, ч., зах. Палиця, що нею підгрібають жарини …