оволодіння
1оволодіння — іменник середнього роду …
2оволодіння — я, с. Дія за знач. оволодіти …
3оволодіння — [оволоуд’і/н :а] н :а …
4оволодівання — іменник середнього роду …
5ключ — I а/, ч. 1) Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. •• Під ключ (здава/ти, зда/ти що) в остаточному, завершеному вигляді. 2) Інструмент для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін. Гайковий ключ. Накидний ключ.… …
6школа — и, ж. 1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Колектив учнів навчально… …
7штурм — у, ч. 1) Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. || перен. Оволодіння чим небудь, освоєння чого небудь шляхом переборювання якихось труднощів. || перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого небудь. Брати штурмом. 2) розм. Те… …
8штурмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи… …
9гіперлексія — ї, ж., мед. Раннє оволодіння читанням …
10ескалада — и, ж. Оволодіння муром фортеці за допомогою штурмових драбин …
