обійти
1йти — [йти/] = іти йду, йдеш, йде, йдеимо/, йдеите/, йдут ; мин. йшоў, йшла; нак. йди, йд і/т …
2йти — дієслово недоконаного виду …
3йти — (іти, йти, ити), іду (иду), ідеш (идеш), ідеме (идеме), дете, идут, н. сп. идте!, Пр. 1. Іти, пересуватися, рухатися. 2. їхати. Іти на кони. Ішов розбійник верхом на кони. Ити возом …
4йти — див. іти …
5йти — поле йде в ліс: щось пропадає [IV] …
6йти — див. іти …
7зійти — 1 дієслово доконаного виду піднятися; опуститися; наблизитися; відхилитися; розтати зійти 2 дієслово доконаного виду піти і повернутися; обійти рідко …
8ввійти — [ўв ійти/] = увійти ўв ійду/, ўв і/йдеиш; мин. йшо/ў, йшла/; нак. йди/, йд і/т …
9увійти — [ўв ійти/] = ввійти ўв ійду/, ўв і/йдеиш; мин. йшо/ў, йшла/; нак. йди/, йд і/т …
10дійти — дійду, Пр. Дійти; доходити; ідучи, прийти до певної мети; надійти з трудом, догонити когось, вислідити щось, досягнути чогось; дозрівати …
