обходитися
11перебуватися — I а/юся, а/єшся, недок., перебу/тися, бу/дуся, бу/дешся; мин. ч. перебу/вся, була/ся, було/ся; мн. перебули/ся; док., розм. 1) Жити погано, бідно, обходитися якийсь час, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися. 2) тільки док. Минути, пройти… …
12поступати — а/ю, а/єш, недок., поступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. посту/плять; док. 1) неперех., заст. Іти, ступати. || перев. док. Зайняти певне місце, стати де небудь. || перев. док. Зайти, заїхати до кого небудь, кудись; завітати. || перен. Наставати (про… …
13приходитися — диться, недок., прийти/ся, при/йдеться, док. 1) до кого – чого. Повністю відповідати кому , чому небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. || Підходити кому небудь за розміром. || Стосуватись або зачіпати когось (своїм змістом,… …
14ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …
15уникати — а/ю, а/єш, недок., уни/кнути, ну, неш; мин. ч. уни/к, ла, ло і уни/кнув, нула, нуло; док. 1) кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким небудь, цуратися когось, не бажати чогось. || Намагатися відсторонитися від якихось дій, участі… …
16відбуватися — відбутися (про дію, подію, явище тощо мати місце), траплятися, трапитися, здійснюватися, здійснитися, бути, проходити, пройти, діятися, робитися, чинитися, і[й]ти, вершитися уроч., довершуватися, довершитися уроч.; обходитися, обійтися (без кого… …
17коштувати — (потребувати певних грошових затрат, якихось зусиль для здійснення чогось), обходитися, обійтися, виходити, вийти, приходитися, прийтися, вартувати …
18обмежуватися — обмежитися (чим задовольнятися чим н. незначним, недостатнім), у[в]довольнятися, у[в]довольнитися, обходитися, обійтися, обмежовуватися …
19поводитися — I = повестися (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), триматися, чинити; обходитися, обійтися (з ким / чим н. певним чином, виявляючи своє ставлення до нього) II ▶ див. вестися I, ітися I, ставитися …
20улагодитися — влагодитися, улагоджуватися, влагоджуватися (минути без неприємних наслідків), налагодитися, налагоджуватися, наладнатися, наладитися, наладжуватися, у[в]трястися, у[в]трясатися, у[в]ладнатися, обійтися, обходитися, перемолотися, перемелюватися …
