обуритися
1обуритися — I див. обурюватися I. II див. обурюватися II …
2обуритися — [оубу/риетиес а] р ус а, риес :а, риец :а, р ац :а; нак. у/рс а, у/ртеис а …
3обуритися — 1 дієслово доконаного виду розгніватися обуритися 2 дієслово доконаного виду обвалитися …
4офуркнутися — обуритися і відповісти рухом, дати вияв цьому обуренню [VI] Офуркнутись: гримнути, огризнутись на когось [19] …
5офукнутися — гримнути, нагукнути на кого [II] гримнути, огризнутися на когось [XII] обуритися і відповідним рухом дати вияв цьому обуренню [VII] обуритися; відповісти рухом, дати вияв цьому обуренню [V] …
6сердитися — (виявляти почуття гніву), гніватися, прогнівлятися, прогніватися, прогнівитися, злитися, озлоблюватися, озлоблятися, озлобитися, злоститися, гнівитися; обурюватися, обуритися, приндитися, фиркати (виражаючи гнів, ображаючись на кого / що н.);… …
