обстр
1обстріл — у, ч. 1) Тривала стрільба по якій небудь цілі. Тримати під обстрілом. 2) спец. Видимий простір, який прострілюється. Зона обстрілу …
2обстріляний — 1 дієприкметник від: обстріляти обстріляний 2 прикметник який має бойовий досвід …
3обстрёмывать — ОБСТРЁМЫВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬ, аю, аешь), кого с чем. Пугать; ловить, хватать, заставать на месте преступления. От стрём, стрематься …
4обстрёмываться — ОБСТРЁМЫВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬСЯ, аюсь, аешься), на что, чего и без доп. Пугаться. От стрём, стрематься …
5обстрілюваний — дієприкметник …
6обстрілювання — іменник середнього роду …
7обстрілювати — дієслово недоконаного виду …
8обстрілюватися — дієслово недоконаного виду …
9обстріляти — дієслово доконаного виду …
10обстріпаний — дієприкметник розм …
