обрушуватися
1обрушуватися — уюся, уєшся і рідко обруша/тися, а/юся, а/єшся, недок., обру/шитися, шуся, шишся, док. 1) Руйнуючись, осуватися, обвалюватися. 2) Одночасно звалюватися, падати на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Звалюватися, лягати… …
2обрушуватися — дієслово недоконаного виду рідко …
3сипатися — плеться; мн. си/плються; недок. 1) Падати (про що небудь сипке або дрібне). || Осипатися, зсуватися, обрушуватися (про землю, пісок і т. ін.). || Опадати, обсипатися (про зів яле листя, переспіле зерно, про цвіт, достиглі плоди і т. ін.). ||… …
4обрушатися — див. обрушуватися …
5обрушитися — див. обрушуватися …
6обурюватися — I ююся, юєшся, недок., обури/тися, рюся, ришся, док. 1) Виражати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2) заст. Збуджуватися, хвилюватися. II ююся, юєшся, недок., обу/ритися, рюся, ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися …
7опадати — I а/ю, а/єш, недок., опа/сти, аду/, аде/ш, док., перев. 3 ос. 1) Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.). || Губити листя, пелюстки, плоди і т. ін. (про дерева, квіти і т. ін.). 2) Падати… …
8накинутися — накидатися 1) (на кого зробити стрімкий і навальний напад на кого н., щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень тощо), кинутися, кидатися, напастися, нападатися; налетіти, налітати (навально й несподівано); наскочити, наскакувати (раптово,… …
9напасти — I = нападати 1) (на кого що учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому чому, на кого що, а також без додатка раптово і стрімко); обрушитися,… …
