обпиратися
1обпиратися — I а/юся, а/єшся, недок., обпе/ртися і обіпе/ртися, обіпру/ся, обіпре/шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого , чого небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. || чим. Використовувати що небудь як опору;… …
2обпиратися — 1 дієслово недоконаного виду притулятися обпиратися 2 дієслово недоконаного виду прати собі все необхідне розм …
3зачіплюватися — ююся, юєшся і зачіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., зачепи/тися, чеплю/ся, че/пишся, док. 1) Натикаючись на що небудь колюче, гостре і т. ін., настромлюватися, чіплятися. || Заходити одне за одне (про деталі в механізмах і т. ін.). ||… …
4злягати — а/ю, а/єш, недок., злягти/, зля/жу, зля/жеш, док. 1) розм. Те саме, що лягати 1). 2) на що. Спиратися на яку небудь опору, обпиратися об щось. 3) тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати. 4) тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись… …
5обіпертися — див. обпиратися I …
6обіпратися — див. обпиратися II …
7обпертися — див. обпиратися I …
8опиратися — а/юся, а/єшся, недок., опе/ртися, опру/ся, опре/шся; мин. ч. опе/рся, лася, лося; док. 1) Те саме, що обпиратися I. 2) перен. Ґрунтуватися, базуватися на чому небудь; мати основою щось (про переконання, докази, дії і т. ін.). || Мати підтримку в… …
9підпиратися — а/юся, а/єшся, недок., підпе/ртися, підіпру/ся, підіпре/шся, док. 1) чим і рідко на що. Спиратися на що небудь, стоячи або пересуваючись. || Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. || у сполуч. зі сл. бік, боки …
10прихилятися — я/юся, я/єшся, недок., прихили/тися, хилю/ся, хи/лишся, док. 1) до кого – чого. Схиляючись, щільно притискатися, притулятися до кого , чого небудь, обпиратися об когось, щось. || Схиляючись, присуватися ближче до кого , чого небудь. 2) Трохи… …
- 1
- 2
