обов'язкі

  • 1інвентар — Інвентар: господарські описи в духовних, шляхетських, королівських і міських маєтках, складені власниками або орендарями;в ці майнові книги записувались панські і селянські грунти та майно; в них визначалося, скільки днів на рік селянин мав… …

    Толковый украинский словарь

  • 2виборний — I а, е. 1) Стос. до виборів. 2) Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов язків. || Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення. 3) у знач. ім. ви/борний, ного, ч. Особа, обрана голосуванням… …

    Український тлумачний словник

  • 3покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… …

    Український тлумачний словник

  • 4правонаступництво — а, с. 1) У цивільному праві – перехід прав та обов язків від однієї особи до іншої (напр. при спадкоємстві). 2) У цивільному судочинстві – вступ на місце однією з сторін іншої особи. 3) У міжнародному праві – перехід прав та обов язків від однієї …

    Український тлумачний словник

  • 5розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних …

    Український тлумачний словник

  • 6недбалий — I 1) (який ставиться до своїх обов язків без належної уваги, ретельности), недбайливий; несумлінний, недобросовісний (без чесности, сумлінности до своїх обов язків); безгосподарний, нехазяйновитий (який недбало ставиться до господарювання) 2)… …

    Словник синонімів української мови

  • 7служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… …

    Український тлумачний словник

  • 8вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …

    Український тлумачний словник

  • 9внутрішній — я, є. 1) Який є, міститься всередині чого небудь; прот. зовнішній. || Обернений усередину чогось. •• Вну/трішнє ву/хо система каналів скроневої кістки з рецепторним апаратом слухового і стато кінетичного аналізатора. 2) Який стосується психічної… …

    Український тлумачний словник

  • 10наряд — I у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. 2) заст. Збруя. II у, ч. 1) Завдання, розпорядження про виконання якої небудь роботи. || Письмове розпорядження про… …

    Український тлумачний словник