обов'язковий характер

  • 1сенатус-консульт — а, ч. 1) Складова частина римського права – рішення сенату, що приймається за запитом магістрату і має обов язковий характер. 2) В період Консульства, першої і другої Імперії у Франції – акти, що змінювали або доповнювали конституцію волею… …

    Український тлумачний словник

  • 2норма — и, ж. 1) Звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов язковий порядок, стан і т. ін. || Зразок, правило поведінки людей у суспільстві. || Загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. Входити в норму. 2) Установлена міра, розмір чого… …

    Український тлумачний словник

  • 3номос — у, ч. 1) Релігійна, етична, правова або традиційно обумовлена норма, яка має обов язковий, загальнозначимий та незмінний характер. 2) З 4 ст. до н. е. – постанова особливих законодавчих комісій. 3) В філософії: а) світовий закон, в цьому значенні …

    Український тлумачний словник