обов'язковий
1обов'язковий — прикметник …
2обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… …
3обов'язковий — [обовйазко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …
4обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний …
5обов'язковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до обов язковий 1). 2) Відповідальність при виконанні чого небудь …
6обов'язково — Присл. до обов язковий 1 3) …
7загальнообов'язковий — а, е. Обов язковий для всіх …
8необов'язковий — а, е. Який не є обов язковим, необхідним …
9доконечний — обов язковий, неодмінний, неминучий …
10неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… …