обмежник
1обмежник — а, ч., спец. Пристрій, який регулює функціонування машини, установки і т. ін. у визначених межах …
2обмежник — іменник чоловічого роду …
3обмежник — Syn: супорт, упор, шпеник …
4ОБМЕЖЕВЫВАТЬ — ОБМЕЖЕВЫВАТЬ, обмежевать землю, дачу, именье, обойти межею, означить кругом межу, грань, границы, пределы; отделить чертою и признаками кругом, от участков соседних. Наши два именья обмежеваны в общей меже, но еще не размежеваны. | Меня… …
5обмежувач — а, ч. 1) Те саме, що обмежник. 2) У системах обробки інформації – розряд або символ, що розділяє групи даних …
6супорт — Syn: обмежник, упор, шпеник …
7упор — Syn: обмежник, супорт, шпеник …
8шпеник — Syn: обмежник, супорт, упор …
