обмеження

  • 21автаркія — ї, ж. 1) Створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямованого на максимальне обмеження імпорту. 2) Політичний режим (зазвичай деспотія), який забезпечує функціонування такого господарства …

    Український тлумачний словник

  • 22агресія — ї, ж. Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою загарбання її території, ліквідації чи обмеження її незалежності. •• Інструмента/льна агре/сія псих. а) агресія, засвоєна в результаті підкріплення відповідних реакцій; б)… …

    Український тлумачний словник

  • 23адіастолія — ї, ж. Обмеження можливості розширення шлуночків серця в період діастоли, що призводить до зменшення серцевого викиду …

    Український тлумачний словник

  • 24алалія — ї, ж. Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку …

    Український тлумачний словник

  • 25антибіоз — у, ч. Обмеження одним організмом можливостей існування другого …

    Український тлумачний словник

  • 26апартеїд — у, ч. Форма расової дискримінації – позбавлення та обмеження політичних, соціально економічних і громадянських прав якої небудь групи населення …

    Український тлумачний словник

  • 27артроріз — у, ч. Операція утворення штучного кісткового гальма з метою обмеження рухомості в розбовтаному суглобі …

    Український тлумачний словник

  • 28бар'єр — а, ч. 1) Невисокі поручні, паркан, ґрати, огорожа. 2) Перепона, перешкода, що встановлюється на біговій доріжці, арені цирку та ін. Нездоланний бар єр. 3) перен. Про те, що перешкоджає здійсненню, розвиткові чого небудь. •• Звукови/й бар є/р… …

    Український тлумачний словник

  • 29блокада — и, ж. 1) Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність. 2) перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на… …

    Український тлумачний словник

  • 30вимикач — а/, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. •• Аварі/йний вимика/ч вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації. Автомати/чний вимика/ч вимикач, призначений для вмикання, проведення струму… …

    Український тлумачний словник