оберігати
1оберігати — а/ю, а/єш, недок., оберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) від кого – чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого , чого небудь небезпечного, шкідливого. || Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому небудь небажаному,… …
2оберігати — дієслово недоконаного виду …
3оберігати — I = оберегти (уживати які н. заходи для захисту когось / чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), берегти, у[в]берігати, у[в]берегти, охороняти, охоронити, захищати, захистити, пильнувати, застраховувати, застрахувати Пор …
4оберігатися — а/юся, а/єшся, недок., оберегти/ся, ежу/ся, еже/шся; мин. ч. обері/гся, оберегла/ся, оберегло/ся; док. 1) чого і без додатка. Бути обережним, остерігатися; берегтися. 2) тільки недок. Пас. до оберігати …
5оберігання — я, с. Дія за знач. оберігати …
6зберігати — а/ю, а/єш, недок., зберегти/, ежу/, еже/ш; мин. ч. збері/г, зберегла/, зберегло/; перех. 1) Оберігаючи, тримати цілим, не давати пропасти, зникнути. || тільки недок. Містити що небудь. 2) Тримати що небудь у певних умовах, оберігаючи від псування …
7застерігати — а/ю, а/єш, недок., застерегти/, ежу/, еже/ш; мин. ч. застері/г, регла/, регло/; док., перех., без додатка, із спол. що, щоб. 1) Заздалегідь попереджати кого небудь про щось небезпечне, небажане. || від чого. Оберігати від кого , чого небудь,… …
8приберігати — а/ю, а/єш, недок., приберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.). 2)… …
9заварувати — оберігати від когось (най тя Бог заварує тото дакому повісти; Заваруй мя Боже от вшыткого звого, од воды великой, од мужа брыдкого) …
10берегти — 1) (тримати в доброму стані що н., оберігаючи від псування, руйнування), зберігати, зберегти, пильнувати, глядіти, хоронити, схороняти, схоронити; приберігати, приберегти (на майбутнє); оберігати, оберегти, шанувати (берегти особливо пильно) 2)… …
