оберігатися
1оберігатися — дієслово недоконаного виду …
2оберігатися — а/юся, а/єшся, недок., оберегти/ся, ежу/ся, еже/шся; мин. ч. обері/гся, оберегла/ся, оберегло/ся; док. 1) чого і без додатка. Бути обережним, остерігатися; берегтися. 2) тільки недок. Пас. до оберігати …
3остерігатися — 1) = остерегтися (кого чого й без додатка намагатися уникати чого н. неприємного, небезпечного тощо), берегтися (кого чого, від кого чого зі спол. щоб і без додатка), оберігатися, оберегтися (кого чого), уберігатися, у[в]берегтися, стерегтися… …
4варуватисья — оберігатися, стерегтися (най тя Бог варує; варуйся того перуна) …
5берегтися — 1) (дбати про своє здоров я, бути уважним до себе), берегти (зі сл. себе ), стерегтися, глядітися; шануватися, шанувати (зі сл. себе ) 2) (бути пильним, обережним), остерігатися, остерегтися, оберігатися, оберегтися (кого чого), уберігатися,… …
6оберегтися — див. оберігатися …
7оборонятися — я/юся, я/єшся, недок., оборони/тися, роню/ся, ро/нишся, док. 1) Захищатися, боронитися від замаху, нападу, удару і т. ін.; відбиватися. || Захищати себе; давати відсіч кому небудь (у розмові, суперечці і т. ін.). || Оберігатися, рятуватися від… …
8пильнуватися — у/юся, у/єшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі. || Оберігатися, звичайно від кого , чого небудь. || безос …
9стерегтися — ежу/ся, еже/шся, недок. 1) кого, чого, з інфін., без додатка, також із спол. як, щоб, чи. Бути обережним, пильним, оберігаючи себе від кого , чого небудь; остерігатися, боятися когось, чогось. || у знач. виг. Уживається як попередження про… …
10пантруватися — у/юся, у/єшся, недок., розм. Оберігати себе від кого , чого небудь, ухиляючись від якихось дій, вчинків і т. ін.; берегтися, остерігатися …
- 1
- 2
