обговорювати

  • 21пережовувати — ую, уєш, недок., пережува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. і без додатка. 1) Жуючи, подрібнювати їжу зубами. 2) перен. Багато разів звертатися у думках, розмові і т. ін. до того самого предмета, питання; довго, з усіх боків обмірковувати, обговорювати …

    Український тлумачний словник

  • 22перемолочувати — ую, уєш, недок., перемолоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Молотити все чи багато хліба, зерна). || перен. Знищувати, губити. || безос. 2) Молотити ще раз, повторно або заново, по іншому. || перен. Знову, багато разів повертатися до того самого …

    Український тлумачний словник

  • 23переобговорювати — юю, юєш, недок., переобговори/ти, орю/, о/риш, док., перех. Обговорювати ще раз, повторно або заново, по іншому …

    Український тлумачний словник

  • 24пересуджувати — ую, уєш, недок., пересуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) Недоброзичливо детально обговорювати чию небудь поведінку, чиїсь дії, вчинки і т. ін. 2) Судити ще раз, повторно …

    Український тлумачний словник

  • 25поговорювати — юю, юєш, недок. Говорити час від часу, з якогось часу. || Обговорювати що небудь, передаючи чутки, плітки і т. ін.; пускати якусь чутку; подейкувати …

    Український тлумачний словник

  • 26почесати — ешу/, е/шеш; наказ. сп. почеши/; док., перех. 1) Чесати якийсь час. 2) розм. Те саме, що почухати. •• Почеса/ти язика/ а) говорити довго і без потреби; б) обговорювати поза очі чиюсь поведінку, злословлячи при цьому. 3) перен. Швидко побігти або… …

    Український тлумачний словник

  • 27примовкати — а/ю, а/єш, недок., примо/вкнути, ну, неш, док. 1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. || Переставати видавати звуки; притихати. || Переставати обговорювати що небудь. || перен. Переставати рухатися від припинення вітру… …

    Український тлумачний словник

  • 28радитися — джуся, дишся, недок. 1) з ким. Питати, просити у кого небудь ради (у 1 знач.). 2) Спільно обговорювати які небудь питання, обмірковувати що небудь із кимсь …

    Український тлумачний словник

  • 29розглядати — а/ю, а/єш і рідко розгля/дувати, ую, уєш, недок., розгля/діти, діал. розгле/діти, джу, диш і розгля/нути, ну, неш; мин. ч. розгля/дів, діал. розгле/дів, діла, діло і розгля/нув, нула, нуло; док. 1) перех. Уважно оглядати кого , що небудь. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 30слебезувати — і слебізува/ти, у/ю, у/єш, недок., розм. 1) Читати по складах. || Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. 2) Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого , що небудь; пересуджувати. 3) Говорити багато, без упину, безладно, часто про… …

    Український тлумачний словник