обвинувачення у злочині
1обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі …
2інкримінація — ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін …
3обвинувачений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити. || обвинува/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. обвинува/чений, ного, ч.; обвинува/чена, ної ж. Людина, яку обвинувачують у чому небудь. || юр. Особа, якій в установленому законом порядку пред …
