об'єднання людей

  • 51компанія — ї, ж. 1) Те саме, що товариство 1). •• Для компа/нії ; За компа/нію разом з іншими тільки тому, що інші роблять те саме. Випити для компанії. Підтри/мувати компа/нію не відмовлятися від участі в тому, що задумали чи роблять інші. Те/пла компа/нія …

    Український тлумачний словник

  • 52кооперація — ї, ж. 1) тільки одн. Особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв язаних між собою процесах праці; співробітництво. 2) Масове виробниче, торговельне і т. ін. об єднання,… …

    Український тлумачний словник

  • 53орда — и/, ж. 1) іст. Об єднання кількох кочових племен під владою одного хана у тюркських і монгольських народів. || Середньовічна феодальна держава у тюркських і монгольських народів, а також територія цієї держави. Золота Орда. 2) перен. Безладний,… …

    Український тлумачний словник

  • 54осередок — дку, ч. 1) Місце зосередження чого небудь; центр. || Центральний, вузловий пункт чого небудь. || Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого небудь. •• Осере/док ура/ження територія, в межах якої внаслідок дії шкідливих чинників джерела… …

    Український тлумачний словник

  • 55пара — I и, ж. 1) Два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. || Два відповідні або однакові предмети, складники і т. ін., що виокремлюються з групи подібних, таких самих. || Симетрично розташовані… …

    Український тлумачний словник

  • 56прилучати — а/ю, а/єш, недок., прилучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, прикладаючи; долучати. || Приєднувати що небудь до чогось, об єднувати з чимсь. || Використовувати що небудь, додаючи до чогось. 2) Приймати кого небудь… …

    Український тлумачний словник

  • 57рід — ро/ду, ч. 1) Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об єднання кровних родичів. 2) Ряд поколінь, що походять від одного предка. || збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. || Уживається на позначення належності …

    Український тлумачний словник

  • 58розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… …

    Український тлумачний словник

  • 59технополіс — у, ч. 1) Одна з форм вільних економічних зон, що створюються для активізації інноваційних процесів, сприяння ефективному запровадженню техніко технологічних нововведень. 2) Поєднання високотехнологічних, екологічно чистих промислових систем зі… …

    Український тлумачний словник

  • 60член — а, ч. 1) Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). || Чоловічий статевий орган. 2) спец. Одна зі складових частин якого небудь цілого. Члени пропорції. •• Член ре/чення складова частина речення, виражена перев. окремим повнозначним… …

    Український тлумачний словник