нужденний
1нужденний — а, е. 1) Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний. || Страдницький, змучений. 2) Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький. || Жалюгідний, мізерний, нікчемний …
2нужденний — [нужде/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …
3нужденний — прикметник …
4бідний — 1) (який живе в нестатках), не(за)можний, нестатечний, нещасний, бідолашний, у[в]богий, злиденний, нужденний, голий 2) (який відзначається бідністю, властивий біднякам), недорогий, непишний, у[в]богий, злиденний, мізерний, нужденний, жалюгідний,… …
5гирявий — а, е, діал. 1) зневажл. Зі стриженою, бритою головою. || у знач. ім. ги/рявий, вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова. || Вбогий, нужденний. 2) рідко. Важкий …
6жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний …
7неімущий — а, е. Який не має достатніх засобів до існування, терпить нестатки; бідний, нужденний. || у знач. ім. неіму/щий, щого, ч. Людина, яка не має достатніх засобів до існування; бідняк …
8нужденність — ності, ж. Абстр. ім. до нужденний …
9нужденно — Присл. до нужденний 2). || у знач. присудк. сл …
10нужний — а, е, діал. 1) Натомлений, змучений. 2) Зовсім бідний, нужденний …
- 1
- 2
