нт кор
101корёжить — жу, жишь; нсв. кого что разг. 1) а) (св. искорёжить и покорёжить) что Кривить, гнуть, ломать; коробить. Огонь корёжит железную крышу. б) лекс., безл. Фанеру корёжит от сырости. 2) (св. скорёжить) кого чт …
102корівник — I кор івник а, ч. Те саме, що корівня. II корівн ик а/, ч. Той, хто доглядає корів …
103корінь — I (частина рослини, що міститься в землі); кореневище (перев. корінь багаторічних трав янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн. II ▶ див. початок 1), причина …
104"КОРЁ СА" — ( История Корё ) произв. кор. феод. историографии, охватывающее период с 918 по 1392 (в 139 книгах квон). С приходом династии Ли началась работа по составлению истории Корё, завершившаяся в 1451 изданием К. с . В ее составлении участвовало более… …
105коріандровий — а, е. Прикм. до коріандр. Коріандрове насіння. || Що добувають із коріандру …
106КОРЁ — феод. гос во в Корее в 918 1392. От К. происходит совр. европ. назв. страны. Основателем К. был Ван Гон, крупный феодал гос ва Тхэбон, к рый в 918 провозгласил Тхэбон королевством К. Столицей К. был г. Кэгён (совр. Кэсон). При преемниках Ван Гона …
107кор — I. КОР I * corps m. стан. 1. Вид корсета. В это время <после 1793 г.> появляется corps ужасная машина, сжимающая женщину до того, что она превращается в статую; скоро corps изгоняется корсетом, фижмы также перестают носить, а заменили их… …
108корінець — нця/, ч. 1) Зменш. до корінь 1), 2). || тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки. || Ніжка гриба. 2) Місце, де зшиті аркуші книжки, зошита, папки, або частина палітурки, що закриває це місце. 3) Частина аркуша, що… …
109коріння — я, с. 1) Збірн. до корінь 1), 2). •• Корі/ння пуска/ти (пусти/ти) в що, в чому а) міцно, надовго закріплюватися де небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо). 2) Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв,… …
110корінняччя — я, с. Збірн. до корінь і коріння …
