нижчий чин

  • 1поліцай — я, ч. У деяких країнах, а також у дореволюційній Росії – особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції. || Під час Великої Вітчизняної війни – особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліції …

    Український тлумачний словник

  • 2поліцай — (особа, що служить у поліції, перев. нижчий чин), поліціянт; полісмен (в англомовних країнах) …

    Словник синонімів української мови

  • 3ад'юнкт — Ад юнкт: нижчий судовий чин [33] нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20] помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання [1] помічник службової… …

    Толковый украинский словарь

  • 4гардемарин — а, ч., іст. Звання вихованця старшого класу морського корпусу в Росії, а також чин (нижчий за чин мічмана) у російському дореволюційному флоті …

    Український тлумачний словник

  • 5камер-юнкер — а, ч. У дореволюційній Росії та в деяких монархічних державах – нижчий придворний чин, а також особа, яка має цей чин …

    Український тлумачний словник

  • 6стольник — а, ч. У Росії 13 17 ст. – придворний чин, за рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом) …

    Український тлумачний словник

  • 7штаб-ротмістр — а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у кавалерії та жандармерії, рангом нижчий ротмістра, який дорівнює званню штабс капітана в піхоті та інших військах; офіцер у такому чині …

    Український тлумачний словник

  • 8штабс-капітан — а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині …

    Український тлумачний словник

  • 9диякон — а, ч., церк. Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин …

    Український тлумачний словник

  • 10полковник — а, ч. 1) Військове звання старшого офіцерського складу. 2) Офіцерське звання або чин в армії, на ранг нижчий від генерал майора чи бригадного генерала. || Особа, яка має це звання. 3) Командир полку. 4) На Україні в 17 18 ст. очолював… …

    Український тлумачний словник