не здаватися
1здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… …
2здаватися — [здава/тиес а] здайу/с а, здайе/с :а, здайе/ц :а, здайеимо/с а, здайеите/с а, здайу/ц :а …
3здаватися — I = здатися (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), капітулювати, піддаватися, піддатися II 1) = здатися (справляти якесь враження, мати в чиїйсь уяві той / інший образ), бачитися, у[в]бачатися, видаватися, видатися, у[в]вижатися,… …
4здаватися — 1 дієслово недоконаного виду визнавати себе переможеним; покладатися; посилатися здаватися 2 дієслово недоконаного виду уявлятися …
5улягати — здаватися, піддаватися [IV] …
6висіти — ви/шу, ви/сиш, недок. 1) Не маючи опори знизу, триматися на чому небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого небудь (про одяг). || …
7здатися — I див. здаватися I. II див. здаватися II. III зда/мся, здаси/ся, док., розм. Те саме, що знадобитися …
8передаватися — даю/ся, дає/шся, недок., переда/тися, да/мся, даси/ся, док. 1) Поширюватися на кого небудь (про якості, ознаки і т. ін.). 2) Переходити від кого небудь, сприймаючись іншим (про настрій, поведінку і т. ін.). || Сприйматися тим, хто читає,… …
9причуватися — а/юся, а/єшся, недок., причу/тися, у/юся, у/єшся, док., розм. 1) тільки 3 ос. Бути ледве чутним. || Здаватися чутним; вчуватися. || рідко. Поставати в уяві; уявлятися, здаватися. 2) діал. Прислуховуватися …
10увижатися — (ввижа/тися), а/юся, а/єшся, недок. 1) Поставати в уяві, уявлятися. || безос. || Бачитися, верзтися, маритися (у снах, галюцинаціях). || безос. Привиджуватися. 2) Сприйматися ким небудь так чи інакше, мати в чиємусь сприйнятті той чи інший… …
