нещастя
1нещастя — (нещаслива пригода, подія, що завдає кому н. страждання), біда, горе, лихо; зло (велике нещастя); драма (тяжка подія в житті людини, що спричиняє душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); трагедія (тяжка, жахлива подія в… …
2нещастя — я, с. 1) Нещаслива пригода, подія, що завдає кому небудь страждання; лихо. || Те саме, що Неща/сний ви/падок (див. нещасний). •• [Як] на неща/стя у знач. вставн. сл. уживається для вираження співчуття, досади, незадоволення і т. ін. з приводу… …
3нещастя — [неишча/с т а] т а …
4нещастя — іменник середнього роду …
5біда — I и/, ж. 1) Нещаслива пригода, подія, що завдає кому небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому небудь, лихо, нещастя з кимсь. •• На біду/ на нещастя, на лихо. 2)… …
6кавза — кавза: съ лат. causa, судовое дѣло, бѣда, несчастіе [ІФ,1890] Кавза: сором, неприємність; судове діло, біда, нещастя [14] судова справа, біда, нещастя [22;VI,VII] судове діло; біда, нещастя [I(Ів.Фр.);13] кавза (170) < польськ. kauza сором,… …
7зловорожий — а, е. 1) Який бажає зла, нещастя іншому. || Який виражає недоброзичливість, ворожість. 2) Який передвіщає зло, нещастя …
8напасть — і, ж. Біда, нещастя, неприємність. || Усе те, що приносить біду, нещастя, неприємність. •• Що за напа/сть! уживається для вираження незадоволення ким , чим небудь …
9сполох — I у, ч. 1) Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. 2) Сигнал тривоги у випадку якого небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі і т. ін.). •• Би/ти на спо/лох а) подавати сигнал тривоги, перев. б ючи у дзвін, в разі якогось …
10наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… …
