нечуйний
1нечуйний — а, е. Те саме, що нечулий …
2нечуйний — прикметник …
3байдужий — а, е. 1) без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого , що небудь, не виявляє зацікавлення. || Який виражає незацікавленість, безсторонність. || Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний. || Який не відчуває… …
4безсердечний — а, е. Нечулий до інших; безжалісний, жорстокий, нечуйний …
5глухий — а/, е/. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухи/й, хо/го, ч.; глуха/, хо/ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2)… …
6збайдужілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти. 2) у знач. прикм. Байдужий, нечуйний …
7нечуйність — ності, ж. Абстр. ім. до нечуйний …
8нечуйно — Присл. до нечуйний …
9товстошкірий — товстошку/рий, а, е. 1) Який має товсту шкіру (шкуру). 2) Зробл. з товстої шкіри. Товстошкірий пояс. 3) перен., розм. Який ні на що не звертає уваги, якого нічим не можна пройняти; грубий, нечуйний …
10черствий — а/, е/. 1) Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби); прот. свіжий. || Жорсткий, із зашкарублою, огрубілою шкірою. || Який став твердим, тугим (про ґрунт). 2) перен. Позбавлений душевного тепла, нечуйний, нечулий до інших.… …
- 1
- 2
