неумёха
31неуместный — неум естный; кратк. форма тен, тна …
32неумойка — неум ойка, и, род. п. мн. ч. оек, муж. и жен …
33неумолчность — неум олчность, и …
34неумолчный — неум олчный; кратк. форма чен, чна …
35неумытый — неум ытый …
36неумышленно — неум ышленно, нареч …
37неумышленность — неум ышленность, и …
38неумышленный — неум ышленный; кратк. форма ен, енна, прил …
39невмілий — неумі/лий, а, е. 1) Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що небудь. || у знач. ім. невмі/лий, лого, ч. Той, хто не вміє робити що небудь. 2) Зроблений без уміння …
40невміння — неумі/ння, я, с., перев. з інфін. Відсутність або недостача вміння, навичок у чому небудь …