нетерпіння
1нетерпіння — іменник середнього роду …
2нетерпіння — я, с. Небажання довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін …
3нетерпіння — [неитеирп’і/н :а] н :а …
4нетерпій — я, ч., діал. Нетерпіння, нетерплячка …
5нетерплячий — а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. || Власт. такій людині. || Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння …
6нетерпеливитися — влюся, вишся; мн. нетерпели/вляться; недок. Не мати терпіння чекати на що небудь; втрачати терпіння, виражати нетерпіння. || безос …
7гарячкувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння …
8Господь — Го/спода, ч. Одна з назв Бога у християн. || у знач. виг. •• [О] Го/споди уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. Прости/, Го/споди у знач. вставн. сл. указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. Хай Госпо/дь ми/лує …
9затупати — аю, аєш, док. 1) Почати тупати, бити ногами об землю, підлогу і т. ін. || також на кого. Затопати ногами на одному місці, виявляючи гнів, обурення, нетерпіння і т. ін. 2) Піти, побігти куди небудь …
10кортячка — и, ж., діал. Нетерпіння …
- 1
- 2
