несамовитий
21фурибулярний — а, е. Шалений, несамовитий, лютий, скажений, палкий …
22цаплений — а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений …
23чортячий — а, е. 1) Прикм. до чорт 1 3). || Належний чортові, чортам. || Власт. чортові, такий, як у чорта. 2) лайл. Те саме, що бісів 2). 3) перен., розм. Надзвичайно сильний; несамовитий, шалений. || Занадто важкий …
24розжерний — розмочений, несамовитий [IV] …
25безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… …
26божевільний — (у знач. ім. психічно хвора людина), безрозсудний, осатанілий, несамовитий, безумний, безумець, шаленець, ненормальний, причинний, психічний, психопат, псих, шизофренік, біснуватий, навіжений, оглашенний, скажений, шалений …
27дикий — I (про тварин, які живуть на волі), неприручений; здичавілий, здичілий (про свійських тварин) Пор. бездомний II ▶ див. відлюдкуватий, глухий I, 3), дикорослий, неймовірний I …
28нестримний — 1) (про почуття, властивості тощо нічим не стримуваний, який не знає меж у чому н. / такий, якого неможливо стримати / спинити), нестриманий, невтримний, дикий; невпинний, неспинний (якого неможливо спинити) Пор. непереможний 2), несамовитий I,… …
29очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… …
30скажений — (який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві), несамовитий, нестямний, шалений, сам не свій …
