непритомніти
1непритомніти — (упадати в непритомність); мліти, зо[і]млівати, зо[і]мліти, у[в]млівати, у[в]мліти, обімлівати, обімліти, обмирати, обмерти, омлівати, омліти (знемагати, слабнути до втрати свідомости, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної… …
2непритомність — ності, ж. 1) Стан за знач. непритомний 1). 2) мед. Патологічний стан, що характеризується раптовим різким погіршенням самопочуття, наростаючою слабкістю, вегетативно судинними розладами, пониженням м язового тонусу і короткочасним порушенням… …
3непритомніти — ію, ієш, недок. Втрачати свідомість; зомлівати …
4непритомніти — дієслово недоконаного виду …
5непритомність — (непритомний стан; утрата свідомости), безпам ятство, безпам ять, непам ять, нестяма, нетяма; забуття (неповна втрата свідомости); зомління Пор. запаморочення …
6непритомність — іменник жіночого роду …
7свідомість — мості, ж. 1) філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. || Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди… …
8абсанс — у, с. Тимчасова непритомність – симптом епілепсії …
9безпам'ятство — а, с. Втрата свідомості; непритомність, забуття …
10забуття — я/, с. 1) Втрата згадки про кого , що небудь. || Неприйняття до уваги чого небудь. •• Відхо/дити в забуття/ остаточно забуватися, не згадуватися. 2) Стан того, хто повністю відсторонився від щоденних турбот, думок, переживань і т. ін. 3) Стан… …
