непримиренний
1непримиренний — а, е. 1) Який не допускає чого небудь, не примирюється, не погоджується з ним. || Власт. такій людині. || З яким не можна примиритися. 2) Якого (яких) не можна примирити. Непримиренні суперечності …
2непримиренний — [неиприемиере/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …
3непримиренний — 1) (про людей, суспільні угруповання тощо й стосунки між ними яких не можна примирити); антагоністичний (перев. у соціяльно політичному плані); безкомпромісний (про стосунки, дії які виключають можливість примирення, проходять без компромісів);… …
4непримиренний — прикметник …
5антагоніст — а, ч. 1) Непримиренний противник. 2) перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним …
6безпощадний — а, е. Який не знає пощади: жорстокий, непримиренний. || Який дуже дошкульно діє …
7загострений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загострити. 2) у знач. прикм.З гострим кінцем, краєм. 3) у знач. прикм. Гострий, звужений або кутастий (про риси обличчя). 4) у знач. прикм., перен. Гостро виражений, дуже відчутний. 5) у знач. прикм., перен.… …
8заклятий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заклясти 1), 2). || закля/то, безос. присудк. сл. 2) прикм.Такий, якого проклинають, засуджують, ненавидять; проклятий. || Який не припиняється, не послаблюється, довго не минає. || Запеклий, затятий. || Лютий,… …
9кровний — а, е. 1) Який має спільних предків; рідний за кров ю. || Який ґрунтується на походженні від спільних предків. Кровна спорідненість. 2) перен. Який ґрунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний. Кровна дружба. 3)… …
10непримиренність — ності, ж. Абстр. ім. до непримиренний. Непримиренність протиріч. || Непримиренне ставлення до кого , чого небудь …
- 1
- 2
