непомітний
1непомітний — прикметник …
2непомітний — 1) (якого важко / неможливо помітити, погано видимий), непримітний; прихований (непомітний зовні, зверху, збоку тощо); невидимий, незримий, невидний (неприступний для зору, прихований від очей); невловимий, невловний (про ознаку чого н., про те,… …
3непомітний — а, е. 1) Якого важко, неможливо помітити; погано видимий. || Який не впадає у вічі. 2) Який нічим не вирізняється з поміж інших; непоказний, непримітний …
4непомітний — [неипоум’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …
5непомітність — ності, ж. Абстр. ім. до непомітний …
6непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити …
7незапримітний — а, е, діал. Непомітний …
8несуєтний — а, е. 1) Позбавлений квапливості, суєти. 2) Який відрізняється спокоєм, урівноваженістю, здоровим глуздом. 3) Непомітний, скромний, стриманий …
9непоказний — (який нічим не вирізняється серед инших, не приваблює своїм виглядом), непомітний, непримітний, малопомітний, безбарвний, незавидний, невидний, невидатний; миршавий (про людину); непривабливий, непривабний, непринадний, непрезентабельний (який не …
10незримий — а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незри/ме, мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. якого… …
