невҍстка
1невістка — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири невістки …
2невістка — и, ж. 1) Заміжня жінка стос. до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер). 2) Те саме, що невістулька …
3невістка — [неив’і/стка] сткие, д. і м. с ц і, мн. тки/, то/к дв і неив і/сткие …
4невістонька — и, ж. 1) Пестл. до невістка 1). 2) зневажл. Те саме, що невістка 1) …
5невісточка — и, ж. 1) Пестл. до невістка. 2) зневажл. Те саме, що невістка 1) …
6невістчин — а, е. Прикм. до невістка 1); належний невістці …
7невістиця — і, ж., нар. поет., зах. Невістка …
8невіхна — и, ж., діал. Невістка …
9Наша невестка все трескат — Наша невѣстка все треска’тъ (шут.) о неразборчивомъ обжорѣ. «Наша невѣстка ничѣмъ не брезгаетъ: хоть медъ, и то сожретъ». На наше трепало, что ни попало, все мнетъ! (иноск.) о ѣдѣ (намекъ на трепало для выколачиванія кострики изъ горсти льна) …
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
10Кошку бьют, а невестке наветку дают — Кошку бьютъ, а невѣсткѣ навѣтку даютъ (иноск.) поучать обиняками. Билъ дѣдъ жабу, грозясь на бабу. Жаба (иноск.) злая баба. Ср. Арапникомъ, будто по лошади, по немъ задѣваютъ. Тургеневъ. Записки Охотника. Однодворецъ Овсянниковъ. Пер. (о… …
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
