на свиня
1свиня — 1 іменник жіночого роду, істота тварина * Але: дві, три, чотири свині свиня 2 іменник жіночого роду, істота про неохайну або нечемну, невдячну людину * Але: дві, три, чотири свині лайл …
2свиня — і/, ж. 1) Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. •• Морська/ свиня/ те саме, що дельфі/н. 2) перен., лайл. Неохайна людина. || Непорядна, нечемна, невдячна людина …
3свиня — I (самка кнура), льоха, свиню[я]ка, роха; свиноматка (свиня, що дає приплід) II ▶ див. негідник, нечепура …
4свиня́чий — ья, ье. прост. Свиной. | В бранных выражениях. Отчего колеса у аптечных двуколок не подмазаны, а? Т ты, рыло свинячье! Сергеев Ценский, Пушки выдвигают …
5свиня — [свиен’а/] н і/, ор. не/йу, мн. сви/н і, не/й, д. н ам, ор. сви/н мие/свиен ми/, м. (на) сви/н ах дв і свиен і/ …
6свиня — същ. прасе, шопар същ. дебел, шишкав, тлъст същ. мръсник, мизерник същ. негодник, тип …
7свиня — ні, ж. Пр. 1. Свійська парнокопитна тварина, ссавець, яку розводять для одержання м яса і жиру. 2. Колода дерева, яку ставлять при битті глиняної пекарської печі; колоду пізніше випалюють …
8свинячить — свинячить, свинячу, свинячим, свинячишь, свинячите, свинячит, свинячат, свиняча, свинячил, свинячила, свинячило, свинячили, свинячь, свинячьте, свинячащий, свинячащая, свинячащее, свинячащие, свинячащего, свинячащей, свинячащего, свинячащих,… …
9свинячий — свинячий, свинячья, свинячье, свинячьи, свинячьего, свинячьей, свинячьего, свинячьих, свинячьему, свинячьей, свинячьему, свинячьим, свинячий, свинячью, свинячье, свинячьи, свинячьего, свинячью, свинячье, свинячьих, свинячьим, свинячьей, свинячьею …
10свинячий — свиня/чья, свиня/чье, свиня/чьи …
