на полюванні
1адоніс — ч. 1) род. а. У фінікійській, давньогрецькій та римській міфології – бог рослинності та родючості (гарний юнак, коханий Афродити, що був перетворений нею на квітку після його загибелі на полюванні). 2) род. у. Весняна рослина з великими жовтими… …
2бладхаунд — а, ч. Порода гончих собак з гострим нюхом, які беруть участь у полюванні зграєю; собака цієї породи …
3вижлятник — а, с., мисл. Помічник доїжджачого, який допомагає йому при полюванні з гончаками …
4виполювати — I в иполювати юю, юєш, док., перех., розм. Здобути на полюванні (дичину). II вип олювати юю, юєш, недок., ви/полоти, лю, леш, док., перех. Очищати город, грядки, яку небудь сільськогосподарську культуру, вириваючи бур яни. || Виривати бур ян …
5гайщик — а, ч., мисл. Загонич на гайовому полюванні …
6доїжджачий — чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні …
7заполювати — ю/ю, ю/єш, док., запольо/вувати, ую, уєш, недок., перех. Добути звіра чи птицю на полюванні …
8західносибірський — а, е. Стос. доЗахідного Сибіру. •• Західносибі/рська ла/йка мисливський собака, що його використовують при полюванні на білку, куницю, соболя, норку, ведмедя, копитних тварин, водоплавних птахів …
9зацьковувати — ую, уєш, недок., зацькува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) ким. Переслідуючи, добувати звіра на полюванні за допомогою собак чи ловчих птахів. || Випускати собак або диких звірів, натравляючи на кого небудь, спонукаючи загризти. 2) перен., розм.… …
10здобич — і, ж. 1) Добуте, захоплене і т. ін. на полюванні, у бою, з надр землі тощо. 2) Те, що є предметом полювання, ловлі, захвату і т. ін.; жертва. 3) розм. Те саме, що здобуття …
