на когось - to

  • 121жаль — I жа/лю/, ч. 1) Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота. •• На [превели/кий] жаль вставне словоспол. виражає жалкування з приводу чого небудь. Завдава/ти жа/лю/ кому засмучувати кого небудь, наводити …

    Український тлумачний словник

  • 122жартувати — у/ю, у/єш, недок. 1) без додатка, з ким. Говорити або робити що небудь дотепно, веселитися, смішити когось. || тільки з ким. Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися. || тільки з ким. Бавитися з ким небудь (перев. з дітьми). 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 123ждати — жду, ждеш, недок. 1) перех. Перебувати де небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. || перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, зі спол. Розраховувати на чиє небудь повернення, на прихід, появу когось, чогось, на… …

    Український тлумачний словник

  • 124заглядати — а/ю, а/єш, недок., загля/нути, ну, неш, док. 1) неперех.Дивитися у що , за що , крізь що небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось. || у що, розм. Нашвидку читати що небудь, шукати довідку і т. ін., дивлячись у якийсь текст. 2) неперех …

    Український тлумачний словник

  • 125загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… …

    Український тлумачний словник

  • 126зазирати — а/ю, а/єш, недок., зазирну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Дивитися у (за) що небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. 2) Ненадовго заходити, заїжджати куди небудь або до когось …

    Український тлумачний словник

  • 127закомплексувати — у/ю, у/єш, док., розм. 1) неперех. Почати комплексувати, відчути комплекс неповноцінності, почати нервувати. 2) перех. Вселити в когось, розвинути у когось комплекс неповноцінності …

    Український тлумачний словник

  • 128замикати — а/ю, а/єш, недок., замкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Зачиняючи що небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. || розм. Затуляти, затикати чим небудь. || перен. Служачи захистом, робити що небудь неприступним для когось. || перен. Робити… …

    Український тлумачний словник