натягати
1натягати — I а/ю, а/єш і натя/гувати, ую, уєш, недок., натягти/ і натягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док. 1) перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що небудь над чимось. || Розправляючи і розтягаючи, закріплювати, прикріплювати …
2натягати — I = натягувати, натягти, натягнути (розтягаючи мотузок, струну, тятиву тощо, робити тугим, пружним), напинати, напнути, нап ясти II ▶ див. надівати I, 1), надівати I, 2) …
3натягати — 1 дієслово недоконаного виду робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати натягати 2 дієслово доконаного виду принести за кілька разів …
4надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… …
5напинати — I = напнути, нап ясти (ставити тент, намет, шатро тощо), розпинати, розіпнути, розіп ясти, розп ясти, натягати, натягувати, натягти, натягнути II ▶ див. надівати I, 1), надувати 2), надягати 1) …
6насаджувати — I ую, уєш, недок., насади/ти, саджу/, са/диш, насаджа/ти, а/ю, а/єш і розм. насадови/ти, довлю/, до/виш; мн. насадо/влять; док., перех. 1) Проводити посадку, садити певну кількість чого небудь (про рослини). || Садити у великій кількості. 2)… …
7насувати — а/ю, а/єш і насо/вувати, ую, уєш, недок., насу/нути, ну, неш, док. 1) перех., розм. Надівати, натягати що небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). || Зсовувати, спускати нижче. 2) перев. недок., неперех. Рухаючись уперед у… …
8натаскувати — I ую, уєш, недок., натаска/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Кількома заходами приносити, доставляти що небудь у великій кількості. 2) мисл. Навчати полюванню (перев. про собак). II ую, уєш, недок., натаска/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм.… …
9натяг — у, ч. Дія і стан за знач. натягати I, натягти 1) і натягатися I, натягтися 1) …
10натягання — я, с. Дія за знач. натягати I і натягатися I 1 4) …
